Я вас встречал в те горестные годы,
Когда
Огонь до неба доставал,
И почерневший купол небосвода
Рёв самолётов вражьих раздирал...
Тогда вас
Люди называли псами,
- Ведь вы лизали немцам башмаки,
Орали «Хайль» осипшими басами,
Ревели «Ще не вмерла» от тоски.
Где вы прошли - пустыни и руины,
Для трупов не хватало
Больше ям.
Плевала кровью «Ненька Украина»
В хозяев ваших, прямо в хари - вам.
Вы б пропили её, забыв о Боге,
Вы б выжили и нас с своей земли,
Когда бы Украине на подмогу
С востока не вернулись «москали».
Теперь вы снова, подвязавши кости,
Торгуясь, как потасканная ***ь,
Нацистов новых кликаете в
Гости
- Украинские
Хлеб и сало жрать.
Вы будете слоняться по чужбинам,
Пока вас
Чёрт к себе не заберёт.
Но знайте - не погибла Украина
Фашис
Там даст отпор и не умрёт!
Ні, не вмерла Україна!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали
Небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла...» голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров'ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
