Исполнитель: Один в каное

В тебе хриплий бас, а такі найчастіше
Наспівують Джаз, а я - щось інше.

Ти - трохи холодний, а зазви Чай
Такі люблять каву, а я - чай.

Потім дістала з кишені, відкрила
Свої заляпані соусом крила.

На коліна трави лягає тінню день,
Щоб долистати-доспівати свою «Книгу Пісень».

Неперекладене в мені у скло твоїх очей
Кричить-жбурляє: «Не ставайте рабами людей!»

Бути тобою, чи жити в своє?

Твої Руки… із них проростають квіти,
Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки.

Мій світ гойдається, підвішений на нитці
За палець неба, що купається у молоці.

Розбитими колінами ввіпершись об асфальт,
Повільно сходить сонце із перших шпальт.
Ловлю оком, точніше його краєм
Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм.

Цей світ -речей, а речі -хворі!
І ти вже тут, у тому хорі!
Йди на Голос мій,
Йди на голос мій..

Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх,
Вчорашній гріх.
Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг,
До твоїх ніг.

Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться,
Що « Завтра» негайно і невідворотньо відбудеться!

Пообіцяй мені, пообіцяй мені,
Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.

Я ж бачила, я зрозуміла знак:
Усе навпаки і усе не так,
Навіть ти!